🔁Шлях тепла й води — живцем
Те, що відбувається в кожному з трьох теплових пунктів, якщо розкласти в одну лінію. Кольори й рух залежать від перемикачів угорі.
Опалення, холодна й гаряча вода, ліфти та резервне живлення будинку на вул. Петра Калнишевського, 7 — на одній схемі. Перемикайте світло, теплоносій і погоду й дивіться, що працює і чому.
Три кліки: секція, поверх, ситуація — відповідь одразу поруч.
Те саме — на схемі будинку нижче, ваш поверх позначено 📍.
Уявіть собі велике колесо, в нижній частині якого стоїть нагрівач. Система опалення — це вода, що рухається по умовному колу. Одне колесо менше — нижній контур, друге більше — верхній. Коли колесо стоїть, грілка може нагріти тільки нижню його частину. Якщо його штовхнути й почати обертати — воно розносить тепло по всьому колу. Для обертання потрібні насоси: велике колесо треба крутити постійно, а мале досить підштовхнути — далі воно обертається саме. Це самоконвекція, і тому в нижніх квартирах тепло буває навіть із вимкненими насосами.
Спробуйте: вимкніть обидва насоси — мале колесо крутиться далі, велике зупиняється. Вимкніть і знову ввімкніть нагрівач — тепер мале колесо треба штовхнути.
Розгортка фасаду: сім секцій поруч, у підвалі три теплові пункти з насосами, під землею — міські магістралі. Вмикайте й вимикайте світло, тепло, воду — і дивіться, що відбувається.
← схему можна гортати вбік → · Колір труб — температура води в них. Рисочки біжать — вода тече; стоять — насос зупинився; пунктир — води немає.
Правила, за якими обладнання на батареях вмикають і вимикають. Увімкніть ті, що діють у нас, і підправте пороги — схема, батареї й «моя квартира» одразу перерахуються. Правила передаються в посиланні разом з іншими налаштуваннями.
Те саме, що на схемі, але таблицею. I зона — нижні поверхи, II зона — верхні.
У кожного вузла (секції 1–2, 3–5, 6–7) — спільні інвертор і батарея на насоси опалення, води й ліфти. Смужки показують, до якої години що працюватиме з урахуванням плейбуку. Цифри орієнтовні — справжні можна вписати в налаштуваннях.
Будинок згори (контур — з OpenStreetMap, межі секцій приблизні). Повернуто так, щоб секції йшли 1 → 7 зліва направо, як на схемі вище, — тому північ унизу.
Зібрано з відповідей правління на k7osbb.com (розділи «Часті питання» та «Новини»).
Те, що відбувається в кожному з трьох теплових пунктів, якщо розкласти в одну лінію. Кольори й рух залежать від перемикачів угорі.
7 секцій, 1124 приміщення, понад 70 тис. м². Інженерно будинок поділено на три вузли: секції 1–2, 3–5 і 6–7. У кожного — свій індивідуальний тепловий пункт (ІТП), насоси й будинковий лічильник тепла.
Дані з двох будинкових лічильників передаються в Київтеплоенерго автоматично, з третього показники періодично знімає представник КТЕ. Насосна, з якої отримують воду секції 3–5, — у секції 4.
Джерело: k7osbb.com, новина «Про збереження енергії»
Труба Київтеплоенерго заходить у підвал, проходить через лічильник і клапан (КЗР) — і потрапляє в теплообмінник. Міська вода й вода в наших батареях не змішуються: тепло передається через металеві пластини.
Аварія в будинку майже не зачіпає міську магістраль, а температуру в наших трубах можна тримати нижчою, ніж у магістралі. Є два окремі контури: опалення (працює лише в сезон) і гарячої води (працює цілий рік).
Джерело: k7osbb.com, «Про збереження енергії»
Автоматика КЗР. Вона бачить датчик температури на тіньовому боці вулиці й датчики на вході та виході магістралі: що холодніше надворі — то більше відкриває клапан.
Але гарячіше, ніж приходить з міста, не буде. Коли КТЕ дає ~50 °C у мороз, батареї ледь теплі — спробуйте ситуацію «Мороз» угорі.
За оцінкою правління, лише встановлення й налаштування автоматики КЗР може заощадити до 10 % тепла, а ізоляція теплообмінників і труб окуповується за 2–3 роки.
Джерело: k7osbb.com, «Про збереження енергії»
Вода в батареях ходить по колу: теплообмінник → насос → стояк подачі → батареї → стояк зворотки → назад. Вона не витрачається, тож без насоса не «закінчується», а зупиняється й холоне.
Перший поверх підключений напряму — насоси в ньому участі не беруть, тож він гріється, поки КТЕ подає тепло, навіть без світла.
Невеликі втрати доливає насос підживлення. Якщо циркуляції немає довго (у мороз без світла), найбільше страждають верхня зона й коридори (МЗК).
Кожні 10 м висоти додають ~1 атмосферу тиску. У 25-поверховій секції стовп води — ~75 м, тобто ~7,5 атм унизу: забагато для змішувачів і батарей. Тому секції поділені на нижню (I) і верхню (II) зони, і для верхньої є окремі насоси — на холодну, гарячу воду й опалення.
Межі зон — з оголошення ОСББ «Зони холодного та гарячого водопостачання по секціях».
Окремий контур, працює цілий рік. Холодну воду нагрівають у теплообміннику ГВП, а циркуляційний насос постійно ганяє її по колу — щоб із крана одразу йшла гаряча.
Без циркуляції гаряча вода є, але спочатку доведеться злити охололу.
Квартирний лічильник гарячої води рахує лише кубометри, а не тепло. Вода в контурі ГВП циркулює постійно, тож тепловтрати є навіть тоді, коли нею майже не користуються (наприклад, у квартирах із бойлерами).
Джерело: k7osbb.com, «Про збереження енергії»
Приходить з міської мережі, а насосні станції піднімають її в I та II зону. Без насосів міського тиску вистачає хіба що на нижні поверхи.
Секція 3 отримує воду з насосної в секції 4. Коли світло було в секціях 1–3, а в 4–7 — ні, у секції 3 не працювали пральні машини. Тому проклали кабель із секції 3 до насосів ХВП і диспетчерської.
Джерело: k7osbb.com, «Часті питання → Електропостачання»
Секції 1–3 живляться від підстанції РП-476 (ближче до вул. Калнишевського), 4–7 — від ТП-7514. У графіках YASNO це «7 ввод 1» і «7 ввод 2». ДТЕК вимикає їх незалежно, синхронізувати не обіцяє.
У кожну щитову заходять два вводи 380 В. Щити ВРП (ліфти, насоси, вентиляція) самі перемикаються на ввод, де є всі фази. А щити ГРЩ (квартири, освітлення коридорів) перемикають вручну рубильником — тож квартири й коридор можуть сидіти на різних вводах. Якщо на вводі пропала одна фаза, частина розеток може не працювати.
Джерело: k7osbb.com, «Часті питання → Електропостачання»
Ліфти секцій 1–3 залежать від системи ОДС у диспетчерській секції 5. Тому до диспетчерської теж дотягнули кабель із секції 3.
Резерв на батареях розрахований на один ліфт на секцію.
Якщо ліфтові шахти переохолоджуються, змінюється довжина тросів — і це може призвести до збоїв. Тому опалення місць загального користування не зливають без крайньої потреби.
Джерело: k7osbb.com, «Часті питання»
У кожного вузла — секції 1–2, 3–5 і 6–7 — спільні інвертор і акумулятори. Від них під час відключень живляться насоси опалення й води та по одному ліфту на секцію. Заряджаються вони, поки світло є.
Заряд усі ділять між собою, тому діє правило: коли батарея опускається нижче 50%, через 30 хвилин ліфти вимикають — щоб вистачило насосам.
Скільки годин це дає — у блоці «Скільки протримаються батареї» вище. Справжні цифри обладнання впишіть у налаштуваннях і поділіться посиланням.
Джерело: k7osbb.com, оголошення про збір на резервне живлення (грудень 2025)
Програма КМДА компенсує до 300 тис. грн за інвертор або до 600 тис. грн за сонячну станцію (інвертор + панелі). Але взимку панелі дають мало: у Києві 1 кВт панелей у грудні виробляє ≈0,7 кВт·год на добу, у червні — ≈5.
Несиметричну станцію з меншою потужністю панелей — наприклад, інвертор 50 кВт і панелі 10 кВт. Купувати панелі на всю потужність інвертора невигідно: окупність близько 10 років. Програма 70/30 (панелі від 70 % потужності інвертора) — заморожена з березня 2025-го. Додайте панелі в налаштуваннях і подивіться, на скільки довше протримаються батареї.
Джерело: k7osbb.com, «Часті питання → Фінанси ОСББ»; оцінка виробітку — середні значення для Києва
Узимку теплоносій приходив ледь теплий (~50 °C), світло вимикали, і у верхній зоні погіршувалася циркуляція. Плюс негерметичні балконні двері в МЗК — і батареї замерзали.
Проєктом не передбачено спускних кранів у верхній зоні: щоб злити коридори, довелося б злити всю зону разом із квартирами — а потім запускати систему наново з повітряними пробками. Злита труба, що замерзла, може взагалі не дати повторно запустити теплоносій. Тож опалення злили там, де це було можливо.
Джерело: k7osbb.com, «Часті питання → Опалення»
Межа відповідальності — перший кран від стояка. Кран і все, що після нього, належить власнику квартири й ремонтується за його рахунок. Стояки й усе до крана — зона ОСББ.
Найкраще міняти металевий стояк на поліпропілен разом із сусідами зверху й знизу — тоді труби можна з'єднати пайкою, а не дорогими муфтами GEBO. Якщо труба закрита плиткою на каркасі, облицювання краще демонтувати заздалегідь.
Джерело: k7osbb.com, «Часті питання → Сантехніка»; наказ Мінрегіону №219
Рахунки виставляє лише Київтеплоенерго. З тепла за будинковими лічильниками КТЕ віднімає квартирні лічильники (або площу) і гарячу воду. Решта — це «МЗК»: коридори плюс втрати в ІТП, у трубах у підвалі й у стояках.
Тому утеплення труб у підвалі й щільні балконні двері — це гроші кожного.
Джерело: k7osbb.com, «Про збереження енергії»